НовиниRSS

У проекті Конституції, підготовленому Конституційної асамблеї відмовилися спростити процедуру імпічменту президента й знизили залежність генпрокурора від Верховної ради.

Про це пише Комерсант-Україна.

Автори проекту концепції відмовилися від ідеї спростити процедуру імпічменту президента.

Згідно з доробленим документом, для того, щоб ініціювати імпічмент, потрібно 226 голосів народних депутатів, як зараз, а не 150, як це пропонувалося в попередньому варіанті концепції.

Висунути обвинувачення главі держави зможуть 300 народних депутатів з урахуванням висновку Конституційного суду, при цьому автори документа пропонують виключити положення про необхідність висновку Верховного суду у зв'язку із процедурою імпічменту, "оскільки це суперечить принципу неупередженості суду".

Документ передбачає, що президент одержує монополію на призначення суддів, а Верховна рада — контроль над формуванням Кабінету міністрів.

У той же час автори концепції відмовилися від ідеї зобов'язати президента погоджувати з парламентом призначення й звільнення голів Антимонопольного комітету, Фонду держмайна й Нацбанку.

Верховна рада буде давати згоду тільки на призначення голови СБУ, глави Служби зовнішньої розвідки й генпрокурора (його пропонується призначати на сім років), при цьому парламент втратить право висловлювати йому недовіру.

Проект концепції передбачає істотне збільшення ролі народовладдя. Розділ чинної Конституції "Вибори. Референдум" пропонується замінити розділом "Народне волевиявлення".

Згідно з документом, обмеження на участь у виборах повинні встановлюватися винятково на конституційному рівні, вимоги до реєстрації кандидатів і фінансуванню виборів повинні носити "розумний характер", виборче законодавство "не може бути змінене за два роки до виборів".

"Це має стати однією з інституціональних гарантій стабільності виборчого законодавства",— говориться в документі.

Автори також пропонують ввести інститут народної законодавчої ініціативи й інститут народного вето, що дозволяє проводити референдум для скасування прийнятих парламентом законів.

Обов'язковому затвердженню на референдумі підлягають також міжнародні угоди України з питань зміни території або входження України в міждержавні об'єднання з делегуванням суверенних прав.

Згідно з концепцією, рішення , прийняте на референдумі, не підлягає додатковому затвердженню в інших органах влади.

"Мені здається, що концепція має тепер дійсно європейський вид і по всіх ключових питаннях враховує рекомендації Венеціанської комісії",— заявила радник президента, секретар КА Ставнійчук.

Очікується, що проект концепції буде схвалений на засіданні КА в січні й одержить оцінку Венеціанської комісії в березні.

Більшість засідань КА супроводжувалося конфліктами. Засідання 6 грудня не стало виключенням. Напередодні заходу сім представників КА демонстративно залишили орган на знак протесту проти дій влади.

FM-TV

ВСЕ НОВОСТИ ПО-РУССКИ ТУТ