НовиниRSS

Конституційний суд РФ ухвалив рішення розкрити архіви з держтаємницями СРСР, засекречені 30 років тому, пише Lenta.ru.

Про це йдеться в рішенні за скаргою історика, заступника голови центру Меморіал Микити Петрова, яке було винесено ще 22 листопада 2012 року. Петров звернувся до КС навесні минулого року після того, як ФСБ відмовила йому в доступі до трьох наказів Міністерства державної безпеки СРСР. Історик хотів ознайомитися з документами у рамках проведення наукових досліджень про діяльність апарату уповноваженого НКВС-МДБ у Німеччині в 1945-1953 роках.

Петров оскаржив відмову ФСБ у Мосміськсуді і Верховному суді, ґрунтуючись на статті 13 закону "Про держтаємницю", згідно з якою термін засекречування не повинен перевищувати 30 років і може бути продовжений лише у виняткових випадках і тільки Міжвідомчою комісією із захисту держтаємниці.

Російські суди загальної юрисдикції і Верховний суд стали на бік ФСБ, постановивши, що граничний термін не підлягає застосуванню до архівних матеріалів, засекречених до 21 вересня 1993 року (дати вступу в силу закону Про держтаємниці), що означало, що норма про розсекречення таємниць почне застосовуватися на практиці тільки в 2023 році.

Після цього історик звернувся до Конституційного суду з проханням визнати подібне тлумачення закону неконституційним.

Хоча КС відмовився прийняти скаргу Петрова до розгляду, він визначив, що 30-річний термін засекречування підлягає застосуванню щодо відомостей, віднесених до державної таємниці "як до, так і після набуття чинності" закону Про держтаємниці 1993 року. У той же час КС відмовився оцінити конституційність правозастосовувальної практики Верховного суду, зазначивши, що така перевірка не входить до його компетенції.

Зараз фахівці Фонду свободи інформації на основі позиції КС, які представляли інтереси Петрова, мають намір домагатися перегляду рішення судів загальної юрисдикції. Крім того, Петров уже направив скаргу на тлумачення закону Про держтаємниці до Європейського суду з прав людини.

FM-TV

ВСЕ НОВОСТИ ПО-РУССКИ ТУТ